
Ємність
Одна з найважливіших характеристик, на яку майже всі зважають насамперед, — ємність. Жорсткий диск замість флешки зазвичай купують саме через обсяг, тому спершу визначтеся, скільки місця вам потрібно. Для повсякденних завдань — від музичної бібліотеки до ігор — вистачає диска на один-два терабайти.
Якщо плануєте зберігати відео, аудіо у високій якості чи інший «важкий» контент, варто взяти диск більшої ємності. А диски, менші за терабайт, купувати зазвичай невигідно: вони ненабагато дешевші. Загалом що місткіший диск, то нижча ціна за гігабайт (це стосується накопичувачів однієї лінійки, які випускаються в кількох варіантах ємності).
Вибір ємностей у зовнішніх дисків широкий. Настільні моделі місткіші за портативні, але портативні популярніші: більшості людей багатотерабайтні немобільні накопичувачі просто не потрібні.
Форм-фактор
Форм-фактор — це розміри самого диска і корпусу. Для масового споживача є два варіанти: 2,5 дюйма і 3,5 дюйма. Перші компактні й зручні в дорозі, зазвичай їх використовують разом з ноутбуком. Другі обирають власники настільних комп'ютерів: це габаритніші корпуси, інколи з кількома дисками всередині.
Диски 2,5″ менш місткі й повільніші під час читання і запису файлів. Проте для повсякденних завдань — слухати музику, відкривати документи, працювати із зображеннями — цього цілком досить. До того ж такий пристрій займає мало місця, легкий і зазвичай не потребує додаткового живлення.
Накопичувачі 3,5″ завдяки розміру мають більшу ємність. Вони не такі зручні в перенесенні через розмір і вагу, а для роботи їм потрібен окремий блок живлення, бо звичайний порт USB не дає достатньої потужності. Натомість вони швидші й можуть мати розширені можливості (про них — наприкінці статті).
Є й окремі зовнішні диски для ігрових консолей. Як підключити такий диск до PS4, описано в статті як підключити зовнішній жорсткий диск до PS4.
Колись випускали й ультратонкі диски 1,8″, але тепер їх майже не роблять: ємність у них обмежена, а коштують вони не менше за місткіші диски 2,5″.
Інтерфейс підключення
Майже всі зовнішні жорсткі диски підключаються до комп'ютера чи ноутбука через USB, але з певними нюансами.
- USB 2.0. Найстаріший стандарт, який досі трапляється в найдешевших моделях. Не радимо обирати його, якщо комп'ютер має новіший USB (якщо не знаєте, подивіться характеристики або огляньте порти — порти USB 3.x часто, хоч і не завжди, сині). Причина — низька швидкість передачі даних і, можливо, потреба в додатковому блоці живлення через малу потужність порту. Обирайте USB 2.0, лише якщо важлива не швидкість, а максимальна економія; такий диск без проблем працює і в портах новіших версій.
- USB 3.2 Gen 1 (раніше — USB 3.0). Найпоширеніший стандарт: значно швидший за USB 2.0 і з більшою потужністю живлення, тож навіть місткі диски часто працюють без окремого блока живлення. Щоб отримати ці переваги, комп'ютер теж має мати такий порт. Інакше, підключивши диск USB 3.2 до порту USB 2.0, ви отримаєте швидкість USB 2.0, а місткий диск без блока живлення може не отримувати стабільного живлення і періодично відключатися.
- USB 3.2 Gen 2 (раніше — USB 3.1 Gen 2 або USB 3.1). Ще швидший стандарт, з технологією USB Power Delivery може подавати більше потужності. Фізично сумісний з попередніми версіями USB, але потужності порту має вистачати для живлення диска.
- USB-C з USB 3.2 Gen 1 або Gen 2. Ті самі можливості, що й у відповідних стандартів, але з іншим роз'ємом — USB Type-C. Комп'ютер має мати такий роз'єм або потрібен відповідний кабель чи перехідник.
- Thunderbolt. Цей інтерфейс найактуальніший для техніки Apple. Thunderbolt 2 використовує роз'єм Mini DisplayPort, а Thunderbolt 3 і новіші — роз'єм USB-C.
Варто розуміти, що пропускна здатність шини USB не визначає фактичну швидкість жорсткого диска: сам диск не здатен видати стільки, скільки підтримує роз'єм. Новіші стандарти просто краще розкривають можливості накопичувача, а різницю між USB 2.0 і USB 3.2 під час копіювання файлів помітно на око.
Швидкість роботи
На швидкість накопичувача впливає кілька чинників:
- Форм-фактор і швидкість обертання. Портативні диски 2,5″ найчастіше мають нижчу швидкість обертання шпинделя. Для зберігання даних цього досить, але під час постійної роботи з диском складні програми довше запускаються, папки з великою кількістю файлів відкриваються не одразу, а ігри можуть пригальмовувати. Натомість такі диски тихі. Диски 3,5″ зазвичай швидші — це той самий тип, що й більшість внутрішніх жорстких дисків, і працювати з ними комфортніше. Мінуси — вони голосніші, а деякі корпуси передають вібрацію, що не дуже приємно, коли диск стоїть на столі.
- Тип інтерфейсу. Його ми розглянули в попередньому розділі. Ще раз радимо за можливості брати сучасний стандарт USB, але за умови, що його підтримує комп'ютер або ви плануєте оновлення (за відсутності роз'єму USB-C можна взяти перехідник на звичайний USB або модель із перехідником у комплекті). Пам'ятайте: кабель USB 3.2 не прискорить диск, контролер якого підтримує лише USB 2.0.
- Кеш-пам'ять. Кожен жорсткий диск має вбудовану буферну пам'ять, куди потрапляють найчастіше використовувані дані — звідти вони читаються швидше, ніж з пластин. Що більший кеш, то, як правило, швидший і дорожчий диск, але помітить приріст не кожен: під час роботи з великими файлами, наприклад відеомонтажу, різниці майже немає. Докладніше — у статті що таке кеш-пам'ять жорсткого диска.
Якщо новий зовнішній диск показує в тестах дуже низьку швидкість, перевірте, чи підключено його до порту USB 3.x і чи встановлено оновлення драйверів чипсета через Windows Update або з сайту виробника материнської плати.
Корпус
Обираючи диск ретельно, дивіться не лише на сам накопичувач — корпус теж відіграє важливу роль. Метал краще відводить тепло, ніж пластик, тож диск менше гріється; у пластикових корпусах бувають отвори для циркуляції повітря. Якщо диском користуватимуться часто або записуватимуть на нього великі обсяги файлів, варто подбати і про продуманий корпус.
Якщо диск не планується носити з собою (це стосується переважно 3,5″), зверніть увагу на ніжки: жорсткий диск не любить сильної вібрації і трясіння, тому стійке положення для нього важливе.
Портативні диски 2,5″ нерідко мають ударостійкий прогумований корпус. Він стане в пригоді тим, хто хоча б інколи бере диск у дорогу, або просто для додаткової безпеки вдома. Повністю покладатися на такий захист не варто, але інколи він справді рятує. До того ж такий корпус гасить вібрацію під час роботи. Деякі моделі мають і захист від води та пилу за стандартом IP.
Окремі моделі розраховані на екстремальні умови і мають міцний металевий корпус. Ну а зрештою диск можна вибирати й просто з естетичних міркувань.
Додаткові можливості
Залежно від цінової категорії і виробника накопичувач буває оснащено додатковими можливостями. Бюджетні моделі зазвичай нічого особливого не пропонують, а диски середнього цінового сегмента часто мають фірмове програмне забезпечення для діагностики, резервного копіювання, шифрування, встановлення пароля і надійного видалення даних. Деякі виробники додають ще й місце в хмарному сховищі для найважливіших файлів.
Дорожчі моделі мають цікавіший набір функцій, що робить жорсткий диск універсальним пристроєм. Ось деякі з них:
- Wi-Fi. Вбудована бездротова мережа дає змогу підключатися до диска як до сховища — наприклад, зі смартфона чи планшета, щоб дивитися фільми або слухати музику.
- Кнопка резервного копіювання. На корпусі деяких дисків є окрема кнопка, яка запускає копіювання файлів із заздалегідь вибраної папки.
- Режим енергозбереження. Щоб менше розряджати батарею ноутбука, можна вибрати диск з регульованою швидкістю роботи.
- Слот для карт SD. Дає змогу читати карти пам'яті через диск, якщо в комп'ютері немає такого гнізда.
- DLNA. Технологія, яка дозволяє іншим пристроям (Smart TV, комп'ютеру, смартфону, планшету) підключатися до диска бездротово або кабелем, щоб відтворювати мультимедіа.
- Акумулятор. Батарея робить диск автономним (наприклад, у режимі бездротового сховища), а деякі моделі можуть працювати і як павербанк.
- Додатковий порт USB. Через деякі диски 3,5″ з блоком живлення можна підключати й інші пристрої.
- Датчик падіння. Захищені моделі 2,5″ мають датчик, який під час падіння терміново паркує головки. Так більше шансів зберегти диск працездатним або хоча б відновити з нього дані в сервісному центрі.
- Апаратне шифрування. Для конфіденційної інформації є диски з шифруванням, яке не залежить від операційної системи: вони працюють лише після введення коду на вбудованій клавіатурі. Такі пристрої коштують значно дорожче і розраховані не на звичайних користувачів.
Чим відрізняються жорсткі диски від твердотільних накопичувачів, розказано в статті чим відрізняється SSD від HDD, а що робити, якщо комп'ютер не бачить зовнішній диск, — у статті комп'ютер не бачить зовнішній жорсткий диск.