Встановлення пакетів у CentOS: менеджер застосунків, RPM і YUM

Як встановлювати програми в CentOS: графічний менеджер застосунків, RPM-пакети з офіційних сайтів, менеджер пакетів YUM, сторонні репозиторії та архіви TAR.GZ.

Щоб додати в CentOS потрібну програму, її пакет треба встановити. Зробити це можна кількома способами — залежно від того, звідки береться програма і чи є в системі графічне оточення. Нижче — способи встановлення пакетів RPM, а також архівів TAR.GZ, якщо RPM-пакета немає.

Способи встановлення пакетів у CentOS

У мінімальній збірці CentOS графічного оточення немає, бо дистрибутив орієнтований на сервери. Проте на офіційному сайті можна завантажити варіант із робочим столом, де вже є основний набір програм, зокрема менеджер застосунків. Перші два способи розраховані на графічний інтерфейс; якщо його немає, переходьте до способів із терміналом.

Спосіб 1: менеджер застосунків

Менеджер застосунків — стандартний інструмент графічного оточення, який дає змогу встановлювати програми з офіційних репозиторіїв без терміналу. Новачкам радимо почати саме з нього, але врахуйте: у ньому є далеко не всі програми.

  1. Відкрийте меню «Застосунки» (Applications) і в розділі «Системні» (System Tools) знайдіть «Встановлення застосунків» (Software).
  2. Перегляньте доступні програми за категоріями або одразу скористайтеся пошуком.
  3. Якщо програма є в офіційних репозиторіях дистрибутива, вона з'явиться в результатах. Натисніть на рядок, щоб відкрити сторінку програми.
  4. Натисніть кнопку «Встановити» (Install). На цій самій сторінці можна заздалегідь прочитати опис і переглянути знімки екрана.
  5. Дочекайтеся завершення встановлення. Залежно від розміру пакета і швидкості інтернету це займає від кількох секунд до пів години.
  6. Після встановлення з'явиться кнопка «Запустити» (Launch).
  7. Значок програми також з'явиться в меню «Застосунки», а категорію система вибирає сама: наприклад, графічний редактор GIMP потрапляє в розділ «Графіка» (Graphics). Значок можна додати в «Вибране» (Favorites) або на робочий стіл.

Мінуси цього способу — не можна вибрати версію програми, а деяких популярних рішень у каталозі немає. У такому разі скористайтеся наступними способами.

Спосіб 2: офіційний сайт програми

Розробники, які випускають версії для Linux, часто публікують RPM-пакети на своїх офіційних сайтах. Користувачеві залишається завантажити пакет і встановити його стандартним засобом системи.

  1. Відкрийте в браузері офіційну сторінку програми і знайдіть розділ завантажень.
  2. Виберіть пакет RPM для архітектури вашої системи.
  3. Почнеться завантаження. Браузер може запропонувати одразу відкрити файл засобом встановлення або зберегти його, щоб повернутися до нього пізніше.
  4. Після завантаження відкрийте папку з пакетом і двічі клацніть по ньому лівою кнопкою миші (якщо ви вибрали відкриття одразу, встановлення почнеться автоматично). Далі дотримуйтеся вказівок майстра встановлення.

Так само можна встановлювати й пакети зі сторонніх репозиторіїв, але тоді стандартний засіб не гарантує коректного запуску інсталятора. У такому разі допоможе термінал.

Спосіб 3: менеджер пакетів YUM

YUM (Yellowdog Updater Modified) — стандартний менеджер пакетів CentOS та інших дистрибутивів на основі Red Hat. Він керує пакетами RPM, зокрема встановлює їх. Для роботи з ним достатньо кількох простих команд.

  1. Відкрийте термінал.
  2. Введіть sudo yum install gimp, де sudo — виконання команди з правами суперкористувача, yum — виклик менеджера пакетів, install — команда встановлення, gimp — назва потрібного пакета. Натисніть Enter.
  3. Введіть пароль облікового запису. Символи пароля під час введення не відображаються.
  4. Підтвердьте завантаження пакетів, ввівши y.
  5. Дочекайтеся завершення завантаження й встановлення — з'явиться повідомлення про успішне завершення.
  6. Запустіть програму з терміналу, ввівши її назву, або через значок у головному меню.

Недолік цього способу той самий, що й у першого: встановлюється лише версія, яка є в офіційному репозиторії. Якщо пакета там немає, з'явиться повідомлення про помилку.

Спосіб 4: сторонні репозиторії

Цей спосіб складніший: спочатку ви знаходите пакет у сторонньому репозиторії, а потім встановлюєте його командами в терміналі. Користуйтеся лише репозиторіями, яким довіряєте, — пакети з них отримують права суперкористувача під час встановлення.

  1. Відкрийте в браузері репозиторій із потрібною програмою і перейдіть до розділу з RPM-пакетами.
  2. Виберіть архітектуру своєї системи, щоб пакет був сумісний.
  3. Знайдіть потрібну версію програми і натисніть на посилання для завантаження правою кнопкою миші.
  4. Виберіть у контекстному меню «Копіювати посилання» (Copy Link).
  5. Відкрийте термінал, введіть wget, через пробіл вставте скопійоване посилання і натисніть Enter. У терміналі відображатиметься хід завантаження.
  6. Після завантаження введіть sudo yum install і через пробіл — назву завантаженого файлу разом із розширенням (вона видна у виводі wget).
  7. Підтвердьте дію паролем облікового запису, а коли почнеться встановлення, натисніть y.
  8. Коли встановлення завершиться, програму можна запускати.

Уважно копіюйте й вводьте назву файлу пакета — інакше з'явиться помилка про те, що пакет не знайдено.

Спосіб 5: архіви TAR.GZ

Останній спосіб стосується не RPM-пакетів, а архівів: деякі розробники публікують програми для Linux лише у форматі TAR.GZ. Розпакувати й встановити такий архів складніше — зазвичай програму доводиться компілювати з вихідного коду за інструкцією в самому архіві (файли README або INSTALL).

Оберіть спосіб, який підходить саме вам: для більшості програм достатньо менеджера застосунків або YUM.

Схожі інструкції