Яке призначення текстового процесора

Що таке текстовий процесор, чим він відрізняється від простого текстового редактора і видавничої системи; принцип WYSIWYG і приклади програм.

Текстовий процесор: документ з текстом і зображенням

Текстовий процесор — це програма для редагування документів і попереднього перегляду того, як вони виглядатимуть. Найвідоміший представник таких програм — Microsoft Word, а от звичайний «Блокнот» повноцінним текстовим процесором назвати не можна. Далі розберемося, чим відрізняються ці поняття, і наведемо кілька прикладів.

Текстові процесори

Спершу з'ясуймо, що робить програму текстовим процесором. Як ми вже сказали, така програма вміє не лише редагувати текст, а й показувати, як документ виглядатиме після друку. Крім того, вона дає змогу додавати зображення та інші графічні елементи, створювати макети й розташовувати блоки на сторінці за допомогою вбудованих інструментів. По суті, це «просунутий блокнот» з великим набором функцій.

Головна відмінність текстових процесорів від простих редакторів — можливість наочно бачити остаточний вигляд документа. Цю властивість називають WYSIWYG (абревіатура від англійського «What You See Is What You Get» — «що бачу, те й отримаю»). Для порівняння згадаймо візуальні конструктори сайтів: в одному вікні пишеться код, а в іншому одразу видно результат, і елементи можна перетягувати й редагувати прямо в робочій області. У текстових процесорах прихованого коду писати не потрібно: ми просто працюємо з вмістом сторінки і точно (майже) знаємо, як усе це виглядатиме на папері.

Найвідоміші програми цього типу: AbiWord, ChiWriter, JWPce, LibreOffice Writer і, звісно, Microsoft Word.

Видавничі системи

Видавничі системи — це сукупність програмних і апаратних засобів для набору, попереднього макетування, верстки й випуску друкованих матеріалів. Вони є різновидом текстових процесорів, але відрізняються тим, що призначені для оформлення документів, а не для безпосереднього введення тексту. Основні можливості:

  • верстка (розташування на сторінці) заздалегідь підготовлених текстових блоків;
  • робота зі шрифтами й поліграфічними зображеннями;
  • редагування текстових блоків;
  • обробка графіки на сторінках;
  • виведення готових документів у поліграфічній якості;
  • підтримка спільної роботи над проєктами в локальних мережах незалежно від платформи.

Серед видавничих систем можна назвати Adobe InDesign, QuarkXPress, а також програми, якими користувалися раніше, — Adobe PageMaker і Corel Ventura Publisher.

Висновок

Як бачите, інструментів для роботи з текстом і графікою чимало. Звичайні редактори дають змогу вводити символи й форматувати абзаци, текстові процесори додають до цього макетування і попередній перегляд результату в реальному часі, а видавничі системи — це професійні рішення для серйозної роботи з поліграфією.

Схожі інструкції