Графічні оболонки для робочого столу Linux

Огляд середовищ робочого столу Linux: GNOME, KDE Plasma, легкі LXDE і Xfce, MATE, Cinnamon, Budgie, Enlightenment та IceWM — особливості, стандартні застосунки, мінуси.

Графічні оболонки Linux

Одна з переваг дистрибутивів Linux — різноманіття середовищ робочого столу. Існує багато готових графічних оболонок для різних категорій користувачів і задач. У більшості дистрибутивів одна з них уже встановлена, але багато хто хоче спробувати щось нове або губиться, вибираючи збірку. Нижче — найпопулярніші оболонки та їхні основні особливості.

GNOME

GNOME — одне з найпопулярніших середовищ і стандартне для багатьох дистрибутивів, зокрема Debian і Ubuntu. Головна його особливість — інтерфейс, добре пристосований і до сенсорних пристроїв; водночас звичайне керування теж зручне й привабливе. Файловий менеджер — Nautilus, у ньому можна попередньо переглядати текстові файли, аудіо, відео та зображення.

Серед стандартних застосунків — емулятор термінала, текстовий редактор, браузер Web (Epiphany), поштовий клієнт, мультимедійний програвач, переглядач зображень і графічні засоби адміністрування. Недоліки — для тонкого налаштування вигляду потрібна окрема утиліта (Tweaks), а оперативної пам'яті середовище споживає чимало.

KDE Plasma

KDE — не просто середовище робочого столу, а великий набір програм, до якого входить і оболонка Plasma. Її вважають найгнучкішою в налаштуванні — вона підійде користувачам будь-якого рівня. На відміну від GNOME, де для налаштування вигляду потрібен додатковий інструмент, тут усе є в «Параметрах системи», зокрема завантаження віджетів, шпалер і тем прямо з вікна налаштувань, без браузера.

Разом з KDE ви отримуєте базовий набір програм, частина з яких створена саме для цього середовища, — наприклад, торент-клієнт KTorrent чи відеоредактор Kdenlive. Тим, хто хоче отримати все потрібне одразу після встановлення, варто придивитися саме до KDE. Мінуси — відчутне споживання ресурсів і складність окремих налаштувань для новачків. За замовчуванням KDE встановлено, наприклад, в openSUSE і Kubuntu.

LXDE

Два попередні середовища потребують багато оперативної пам'яті й процесорного часу через ефекти й анімації. LXDE, навпаки, розраховане на мінімальне споживання ресурсів; воно стало стандартним у легкій збірці Lubuntu. Оболонка модульна: кожен компонент незалежний і може працювати окремо, що спрощує перенесення на різні платформи. LXDE підтримують практично всі дистрибутиви.

У комплекті — емулятор термінала, менеджери вікон і файлів, архіватор, текстовий редактор, переглядач зображень, мультимедійний плеєр і засоби налаштування системи. З керуванням легко розбереться і новачок, хоча дехто вважає вигляд LXDE непривабливим — це ціна максимальної швидкодії.

Xfce

Ще одна легка оболонка — Xfce; її за замовчуванням отримують, наприклад, користувачі Manjaro Linux на основі Arch Linux. Як і LXDE, Xfce орієнтоване на швидкість і зручність, але виглядає привабливіше й подобається більшості. Воно добре працює і на старих процесорах.

Усі функціональні компоненти, зокрема системні налаштування, — окремі застосунки, тож оболонку легко конфігурувати під себе. Серед стандартних програм — менеджер сеансів, диспетчер налаштувань, пошук застосунків, менеджер живлення, а також календар, аудіо- й відеоплеєр, текстовий редактор і засіб запису дисків. Єдиний помітний мінус — менше стандартних компонентів, ніж в інших середовищах.

MATE

MATE виникло як відгалуження GNOME 2 після того, як той перестав підтримуватися; код значно перероблено, додано нові функції й оновлено вигляд. Розробники роблять акцент на простоті для нових користувачів. За замовчуванням MATE встановлено в Ubuntu MATE, трапляється воно і в інших дистрибутивах. Це одна з легких оболонок, яка не вимагає багато ресурсів.

Набір застосунків — стандартний, на основі програм GNOME 2, частина з них — форки: наприклад, текстовий редактор у MATE називається Pluma. Середовище активно розвивається: оновлення виходять регулярно, помилки виправляються, функціональність розширюється.

Cinnamon

Тим, хто переходить на Linux з Windows, найчастіше радять саме Cinnamon: воно схоже на робочий стіл Windows і легко освоюється. Спочатку його постачали лише з Linux Mint, але згодом воно стало доступним і для багатьох інших дистрибутивів. У Cinnamon можна налаштувати вікна, панелі, вигляд та інші параметри.

Основна частина стандартних застосунків узята з GNOME 3, на кодовій базі якого створено Cinnamon, а розробники Linux Mint додали власні програми. Суттєвих недоліків немає, хіба що деякі користувачі зрідка стикаються з дрібними збоями, пов'язаними з обладнанням чи системою.

Budgie

Budgie створено в проєкті дистрибутива Solus, де це середовище встановлене за замовчуванням. Акцент — на гарному вигляді й зручності для новачків. Budgie побудоване на технологіях GNOME і інтегрується з його стеком. Окремо варто відзначити бічну панель Raven, через яку доступні меню, застосунки й налаштування.

У ранніх версіях Budgie траплялися аварійні завершення роботи, згодом цю проблему усунули. Мінуси — мало налаштувань віртуальних робочих столів і небагато дистрибутивів з цією оболонкою за замовчуванням (серед них Solus і Ubuntu Budgie).

Enlightenment

Enlightenment позиціонується як віконний менеджер. Проєкт складається з самого менеджера і окремих бібліотек EFL (Enlightenment Foundation Libraries). Він займає мало місця на диску й орієнтований на високу продуктивність; стандартний, наприклад, у Bodhi Linux.

Серед переваг — розвинена система тем, анімація елементів оформлення, розширена підтримка віртуальних робочих столів. Проте застосунків у стартовому наборі небагато, тож більшість доведеться встановлювати самостійно.

IceWM

IceWM створено з акцентом на мінімальне споживання ресурсів і гнучке налаштування. Цей віконний менеджер підійде тим, хто хоче самостійно задати всі параметри середовища в конфігураційних файлах. Особливість IceWM — повноцінне керування без миші.

Новачкам і тим, хто хоче одразу готову до роботи оболонку, IceWM не підійде: усе налаштовується вручну, файлами в каталозі ~/.icewm:

ФайлЩо задає
menuпункти і структура меню
toolbarкнопки запуску на панелі завдань
preferencesзагальні параметри віконного менеджера
keysдодаткові комбінації клавіш
winoptionsправила для вікон застосунків
startupвиконуваний файл, що запускається під час старту сеансу

Як вибрати

Це лише дев'ять оболонок — насправді відгалужень і збірок значно більше. Найпростіше вибрати готову версію дистрибутива з потрібною оболонкою. Якщо такої немає, порядок встановлення середовища описано в офіційній документації до нього або до вашого дистрибутива.

Схожі інструкції