
У дистрибутивах Linux програми встановлюють переважно через менеджер пакетів з офіційних сховищ. Крім того, є сховища користувачів, окремі пакети DEB і RPM та архіви TAR.GZ із вихідним кодом, які збирають і встановлюють вручну. Розглянемо кожен спосіб на прикладі найпопулярніших гілок дистрибутивів.
Як встановлювати програми в Linux
Дистрибутивів сьогодні дуже багато, але більшість із них побудовані на кількох основних платформах і мають ту саму основу з власними доповненнями. Далі розглянемо три популярні гілки, у яких встановлення відрізняється, а ви зможете застосувати ці знання до свого дистрибутива. Про вимоги різних дистрибутивів до комп'ютера — у статті «Системні вимоги Linux».
Спосіб 1: менеджер пакетів і офіційні сховища
Найпоширеніший спосіб — менеджер пакетів. Він є в кожному дистрибутиві і завантажує та встановлює програми з офіційних сховищ (репозиторіїв). Наприклад, у Debian і Ubuntu це apt (Advanced Package Tool), який отримує пакети з офіційних інтернет-джерел, а за потреби може встановити й пакет із локального носія. У Red Hat, CentOS і Fedora працює yum (у новіших версіях — його наступник dnf з тими самими командами) за схожим принципом. Третій популярний менеджер — pacman в Arch Linux. Розглянемо, як ними користуватися.
Debian, Ubuntu, Linux Mint
У Debian і похідних дистрибутивах програми з офіційних сховищ встановлюються через apt. Це займе зовсім небагато часу; як приклад візьмемо браузер Mozilla Firefox.
- Відкрийте меню і запустіть «Термінал». Це можна зробити і поєднанням клавіш Ctrl + Alt + T.
- Спершу оновіть списки пакетів:
sudo apt-get update
- Усі дії через
aptвиконуються від імені суперкористувача, тож доведеться ввести пароль. Зверніть увагу: символи пароля під час введення не відображаються. - Після оновлення списків введіть команду нижче. Аргумент
installвідповідає за встановлення, аfirefox— назва пакета:sudo apt-get install firefox
- Для встановлення потрібне активне підключення до інтернету.
- Коли операція завершиться, з'явиться новий рядок введення. Якщо помилок не було, браузер можна запускати через значок у меню.
Як бачите, користуватися apt нескладно. У сучасних версіях Ubuntu замість apt-get можна писати просто apt. Ось кілька прикладів популярних програм з офіційних сховищ:
| Команда встановлення | Програма |
|---|---|
sudo apt install vlc | відеоплеєр VLC |
sudo apt install gnome-music | музичний плеєр |
sudo apt install gimp | графічний редактор GIMP |
sudo apt install gparted | програма для керування розділами диска |
Red Hat, CentOS і Fedora
У дистрибутивах на основі Red Hat основний менеджер — yum (або dnf). Він працює так само, як apt, але з пакетами формату RPM. Встановлення з офіційних репозиторіїв виглядає так:
- Відкрийте термінал будь-яким зручним способом.
- Оновіть систему:
sudo yum update
- Підтвердьте дію паролем.
- Погодьтеся на встановлення оновлень, ввівши
y. - Після оновлення введіть команду встановлення. Як приклад ми взяли поштовий клієнт Thunderbird — замініть останнє слово на назву потрібної програми:
sudo yum install thunderbird
- Тут теж введіть
y, щоб почалося завантаження. - Дочекайтеся завершення завантаження і розпакування компонентів програми.
Кілька прикладів встановлення програм через yum:
| Команда встановлення | Програма |
|---|---|
sudo yum install java | компоненти Java |
sudo yum install chromium | браузер Chromium |
sudo yum install gparted | програма для керування накопичувачами |
Arch Linux, Manjaro
Залишилася третя гілка — дистрибутиви на основі Arch Linux із менеджером pacman. Він працює з пакетами у форматі архівів TAR, які завантажує із дзеркал сховищ через HTTP або FTP. Покажемо, як користуватися pacman, на прикладі Manjaro зі стандартною графічною оболонкою.
- Відкрийте меню і запустіть термінал.
- Встановіть, наприклад, відкритий браузер Chromium. Ключ
-Sозначає завантаження і встановлення пакета:sudo pacman -S chromium
- Введіть пароль суперкористувача.
- Підтвердьте встановлення, ввівши
y. - Дочекайтеся завершення завантаження — для цього потрібне підключення до інтернету.
- Якщо в терміналі з'явився новий рядок введення, встановлення пройшло успішно і програмою можна користуватися.
Інші приклади:
| Команда встановлення | Програма |
|---|---|
sudo pacman -S firefox | браузер Mozilla Firefox |
sudo pacman -S gimp | GIMP |
sudo pacman -S vlc | плеєр VLC |
Тепер ви знаєте, як встановлювати програми з офіційних сховищ у трьох різних гілках Linux. Якщо назву пакета введено з помилкою, менеджер зазвичай підкаже правильний варіант — достатньо виправити команду.
Спосіб 2: менеджер пакетів і сховища користувачів
Крім офіційних сховищ, існують сховища користувачів. Вони стануть у пригоді, якщо потрібна певна версія програми, якої немає в офіційних репозиторіях. Цей спосіб складніший, а сторонні сховища не перевіряються розробниками дистрибутива, тому додавайте лише ті, яким довіряєте. Для Ubuntu найпростіше знайти сховище користувача (PPA) на офіційному сайті Launchpad (launchpad.net):
- Відкрийте головну сторінку Launchpad і введіть у пошуку назву програми. Для зручності допишіть
PPA— так позначають сховища користувачів. - Виберіть у результатах відповідний варіант і відкрийте його.
- Перегляньте доступні пакети і виберіть потрібний.
- Перейдіть на сторінку сховища.
- Унизу сторінки PPA наведено команди, якими сховище додається в систему.
Залишилося розібратися, як підключати такі сховища в різних дистрибутивах.
Debian, Ubuntu, Linux Mint
Тут використовується той самий менеджер пакетів, але з кількома додатковими кроками. Розглянемо, як встановити Chromium через сховище користувача.
- Скопіюйте з Launchpad команду додавання сховища і вставте її в термінал. Ми взяли сховище з новішими збірками цього браузера:
sudo add-apt-repository ppa:saiarcot895/chromium-dev
- Підтвердьте дію паролем.
- Ознайомтеся з описом сховища і натисніть Enter.
- Оновіть списки пакетів:
sudo apt-get update
- Встановіть браузер із доданого сховища знайомою командою:
sudo apt install chromium-browser
- Підтвердьте встановлення нових компонентів.
- Після встановлення в меню застосунків з'явиться значок браузера.
Як бачите, нічого складного в цьому немає: потрібно знайти відповідну версію програми на Launchpad, виконати наведені там команди, а потім встановити пакет через apt install.
Red Hat, CentOS і Fedora
Для цих систем додаткові пакети RPM беріть лише з офіційних або широко відомих довірених сховищ, підключених через менеджер пакетів, а не завантажуйте окремі файли з випадкових дзеркал. Якщо пакет RPM отримано з офіційного сайту розробника, встановіть його командою sudo yum install з назвою файлу — менеджер сам підтягне залежності.
Arch Linux, Manjaro
Для Arch Linux пакети користувачів зібрано в репозиторії AUR (aur.archlinux.org). На відміну від офіційних сховищ, там зберігаються не готові програми, а сценарії збирання. Щоб збирати такі пакети, спершу встановіть набір інструментів розробника:
sudo pacman -S base-devel
Далі завантажте сценарій пакета зі сторінки програми на сайті AUR, розпакуйте його в окрему папку, перегляньте вміст файлу PKGBUILD і зберіть та встановіть пакет командою:
makepkg -sri
Перевіряйте PKGBUILD перед збиранням: пакети AUR створюють користувачі, а не розробники дистрибутива.
Спосіб 3: встановлення DEB-пакетів
Формат DEB — стандартний формат пакетів у системах на основі Debian. У таких дистрибутивах за замовчуванням є засоби встановлення DEB-пакетів і через графічний інтерфейс, і через термінал. Докладно всі способи описано в статті «Як встановити DEB-пакет в Ubuntu і Debian». В інших дистрибутивах, де вбудованих засобів для DEB немає, усе трохи складніше.
Red Hat, CentOS і Fedora
У Red Hat і похідних системах менеджер пакетів працює з форматом RPM, інші формати стандартними засобами не встановлюються. Якщо пакета RPM для потрібної програми немає, DEB-пакет можна перетворити додатковою консольною утилітою. Враховуйте, що конвертований пакет може працювати некоректно, тому спершу пошукайте версію програми в RPM.
- Встановіть утиліту для конвертації:
sudo yum install alien
- Запустіть перетворення, де
package.deb— назва пакета:sudo alien --to-rpm package.deb
- Новий пакет буде збережено в ту саму папку. Встановіть його, де
package.rpm— назва того самого файлу у форматі RPM:sudo yum localinstall package.rpm
Arch Linux, Manjaro
У дистрибутивах на основі Arch DEB-пакети напряму не встановлюють: використовувати для цього менеджер пакетів Debian ризиковано — він не узгоджується з pacman і може порушити роботу системи. Шукайте програму в офіційних сховищах або в AUR — для багатьох програм, що поширюються в DEB, там є сценарії, які коректно перепаковують їх для Arch.
Спосіб 4: встановлення пакетів RPM
Пакети RPM — стандартний формат Red Hat, CentOS і подібних дистрибутивів. Їх можна встановити прямо з файлового менеджера: відкрийте папку з пакетом і двічі клацніть по ньому. Почнеться встановлення, а після завершення програму можна знайти в меню або запустити командою в терміналі. Шукати програми зручно і в стандартному застосунку для встановлення програм.
У Debian, Ubuntu і Linux Mint для встановлення RPM-пакетів використовують додаткові засоби — але лише тоді, коли не вдається знайти аналогічний DEB-пакет. Докладно — у статті «Як встановити RPM-пакет в Ubuntu».
В Arch Linux, Manjaro і подібних системах надійного засобу перетворення RPM-пакетів немає, тож краще пошукати ту саму програму в підтримуваному форматі — в офіційних сховищах або на aur.archlinux.org, де є посилання на завантаження більшості популярних програм із сайтів розробників.
Спосіб 5: встановлення програм з архівів TAR.GZ
Почнімо з дистрибутивів на основі Debian. У них програму з архіву TAR.GZ можна зібрати з вихідного коду — у кілька кроків, описаних у статті «Як встановити TAR.GZ в Ubuntu: готова програма або збирання з коду».
У Red Hat збирання програми з вихідного коду виглядає так:
- Встановіть засоби розробки:
sudo yum groupinstall "Development Tools"
- Розпакуйте архів:
tar -zxf archive_name.tar.gz
- Перейдіть до розпакованої папки командою
cd archive_nameі виконайте по черзі:./configure make sudo make install
Після цього програмою можна користуватися.
В Arch Linux і Manjaro збирати програми найзручніше через сценарії AUR, як описано в способі 2.
Отже, ми розглянули п'ять способів встановлення програм у Linux. Для кожного дистрибутива зручніший свій спосіб, тож спершу варто пошукати програму в офіційних сховищах і у форматі, рідному для вашої системи, — так встановлення пройде найшвидше і найбезпечніше.