Зміст
Оператор рахунок відноситься до статистичних функцій Excel. Його головним завданням є підрахунок на зазначеному діапазоні осередків, в яких містяться числові дані. Давайте докладніше дізнаємося різні аспекти застосування даної формули.
Робота з оператором рахунок
Функція рахунок відноситься до великої групи статистичних операторів, в яку входить близько сотні найменувань. Дуже близька до неї за своїми завданнями функція СЧЕТЗ . Але, на відміну від предмета нашого обговорення, вона враховує осередки, заповнені абсолютно будь-якими даними. Оператор рахунок , про який ми поведемо докладну розмову, веде підрахунок тільки осередків, заповнених даними в числовому форматі.
Які ж дані відносяться до числових? Сюди однозначно відносяться власне числа, а також формат дати і часу. Логічні значення ( «правда» , «брехня» і т. д.) функція рахунок враховує тільки тоді, коли вони є саме її безпосереднім аргументом. Якщо ж вони просто знаходяться в області листа, на яку посилається аргумент, то в такому випадку оператор їх до уваги не бере. Аналогічна ситуація з текстовим поданням чисел, тобто, коли числа записані в лапки або оточені іншими знаками. Тут теж, якщо вони є безпосереднім аргументом, то беруть участь в підрахунку, а якщо просто на аркуші, то не приймають.
А ось стосовно до чистого тексту, в якому не присутні цифри, або до помилкових виразів ( " справ / 0!» , ЗНАЧ! і т.д.) ситуація інша. Такі значення функція рахунок не враховує в будь-якому вигляді.
Крім функцій рахунок і СЧЕТЗ , підрахунком кількості заповнених осередків займається ще оператори COUNTIF і СЧЕТЕСЛИМН . За допомогою даних формул можна проводити підрахунок з урахуванням додаткових умов. Цій групі статистичних операторів присвячена окрема тема.
Урок: як порахувати кількість заповнених клітинок в Екселі
Урок: статистичні функції в Excel
Спосіб 1: Майстер функцій
Для недосвідченого користувача найлегше робити підрахунок осередків, що містять числа, використовуючи формулу рахунок за допомогою майстри функцій .
- Натискаємо по порожній клітинці на аркуші, в яку буде виводитися результат розрахунку. Тиснемо на кнопку " Вставити функцію»
.
Є й інший варіант запуску майстри функцій . Для цього після виділення осередку потрібно перейти у вкладку " Формули» . На стрічці в блоці інструментів " бібліотека функцій» тиснемо на кнопку " Вставити функцію» .
Існує ще один варіант, напевно, найпростіший, але разом з тим вимагає хорошої пам'яті. Виділяємо осередок на аркуші і тиснемо комбінацію клавіш на клавіатурі Shift+F3 .
- У всіх трьох випадках запуститься вікно майстри функцій
. Для переходу до вікна аргументів у категорії
" статистичні
" або
" повний алфавітний список»
шукаємо елемент
»рахунок"
. Виділяємо його і натискаємо на кнопку
«OK»
.
Також вікно аргументів можна запустити іншим способом. Виділяємо осередок для виведення результату і переходимо у вкладку «Формули» . На стрічці в групі налаштувань " бібліотека функцій» тиснемо по кнопці " Інші функції» . З списку наводимо курсор на позицію »статистичні" . У меню вибираємо пункт " рахунок» .
- Запускається вікно аргументів. Єдиним аргументом даної формули може бути Значення, представлене у вигляді посилання або просто записане у відповідне поле. Правда, починаючи з версії Excel 2007, таких значень може бути до 255 включно. У попередніх версіях їх було лише 30.
Дані занести в поля можна, набравши з клавіатури конкретні значення або координати осередків. Але при наборі координат набагато простіше просто встановити курсор у поле та виділити відповідну комірку або діапазон на аркуші. Якщо діапазонів кілька, то адреса другого з них можна занести в поле " Значення2» і т. д. після того, як значення занесені, тиснемо на кнопку «OK» .
- Результат підрахунку комірок, що містять числові значення у виділеному діапазоні, відобразиться у спочатку зазначеній області на аркуші.
Урок: Майстер функцій в Excel
Спосіб 2: обчислення із застосуванням додаткового аргументу
У прикладі вище ми розглянули випадок, коли аргументами є виключно посилання на діапазони аркуша. Тепер давайте розглянемо варіант, коли використовуються також і значення, вписані безпосередньо в поле аргументу.
- Будь-яким з описаних в першому способі варіантів запускаємо вікно аргументів функції рахунок . У полі " Значення1» вказуємо адресу діапазону з даними, а в поле " Значення2» вписуємо логічний вираз «правда» . Тиснемо на кнопку «OK» , щоб виконати обчислення.
- Результат відображається в попередньо виділеній області. Як бачимо, програма підрахувала кількість осередків з числовими значеннями і в загальну суму до них додала ще одне значення, яке ми записали словом «правда» у полі аргументів. Якби цей вислів було записано безпосередньо в осередок, а в поле лише стояла б посилання на нього, то до загальної суми воно б не додалася.
Спосіб 3: введення формули вручну
Крім використання майстри функцій і вікна аргументів, користувач може ввести вираз самостійно вручну в будь-яку клітинку на аркуші або в рядок формул. Але для цього потрібно знати синтаксис даного оператора. Він не складний:
=sum(Значення1; Значення2;...)
- Вводимо в клітинку вираз формули рахунок відповідно до її синтаксису.
- Для підрахунку результату і виведення його на екран тиснемо на кнопку Enter , розміщену на клавіатурі.
Як бачимо, після цих дій підсумок обчислень виводиться на екран в обраній комірці. Для досвідчених користувачів даний спосіб може бути навіть більш зручний і швидкий. Ніж попередні з викликом майстри функцій і вікна аргументів.
Існує кілька способів застосування функції рахунок , головним завданням якої є підрахунок осередків, що містять числові дані. За допомогою цієї ж формули можна вносити додаткові дані для розрахунку безпосередньо в поле аргументів формули або записуючи їх прямо в комірку згідно синтаксису даного оператора. Крім того, серед статистичних операторів є й інші формули, що займаються підрахунком заповнених осередків у виділеному діапазоні.