Брандмауер (міжмережевий екран) не пропускає несанкціонований трафік між мережами за правилами, які створюються вручну або автоматично. У CentOS 7 за замовчуванням працює FirewallD — розглянемо його налаштування.
Налаштування брандмауера в CentOS 7
Стандартний брандмауер CentOS 7 — FirewallD, тож налаштування розглянемо на його прикладі. Правила фільтрації можна задавати і через iptables, але це робиться інакше.
Основні поняття
FirewallD працює із зонами — наборами правил для трафіку залежно від рівня довіри до мережі. Кожна зона має свої політики, а разом вони утворюють конфігурацію брандмауера. Кожній зоні призначається один або кілька мережевих інтерфейсів, тож правила залежать від інтерфейсу. Наприклад, у загальнодоступній Wi-Fi-мережі контроль суворіший, а в домашній мережі учасникам відкривається додатковий доступ. Зони FirewallD:
| Зона | Опис |
|---|---|
| trusted | максимальна довіра до всіх пристроїв мережі |
| home | домашня мережа: довіра до оточення, але вхідні з'єднання дозволені лише для певних сервісів |
| work | робоча мережа: довіра до більшості пристроїв, додаткові сервіси |
| dmz | зона для ізольованих комп'ютерів, які пропускають лише певний вхідний трафік |
| internal | внутрішні мережі: довіра до всіх машин, додаткові сервіси |
| external | зовнішні мережі з маскуванням NAT, що приховує внутрішню мережу |
| public | загальнодоступні мережі: недовіра до всіх пристроїв, вхідний трафік — лише вибірково |
| block | усі вхідні запити відхиляються з повідомленням icmp-host-prohibited або icmp6-adm-prohibited |
| drop | мінімальна довіра: вхідні з'єднання відкидаються без жодних повідомлень |
Правила бувають тимчасові і постійні. Зміни діють одразу, без перезапуску, але тимчасові правила скидаються після перезапуску FirewallD. Постійні правила зберігаються, якщо додати до команди параметр --permanent.
Запуск FirewallD
Спершу запустіть FirewallD або переконайтеся, що він працює: правила застосовує лише запущена служба.
- Відкрийте термінал будь-яким зручним способом, наприклад через меню застосунків.
- Виконайте команду і введіть пароль суперкористувача:
sudo systemctl start firewalld.service
- Щоб перевірити стан служби, виконайте
firewall-cmd --state(у графічному середовищі може знадобитися ще раз підтвердити права). - Значення «running» означає, що брандмауер працює.
Щоб FirewallD запускався разом із системою, виконайте sudo systemctl enable firewalld.
Перегляд правил і зон
Перед зміною правил варто подивитися поточну конфігурацію:
- Зона за замовчуванням:
firewall-cmd --get-default-zone(наприклад, «public»). - Активних зон може бути кілька, і кожна прив'язана до інтерфейсу. Подивитися їх:
firewall-cmd --get-active-zones. - Правила зони за замовчуванням:
firewall-cmd --list-all. Ви побачите інтерфейс зони (наприклад, «enp0s3») і дозволені служби. - Усі доступні зони:
firewall-cmd --get-zones. - Параметри конкретної зони:
firewall-cmd --zone=name --list-all, де name — назва зони.
Зони інтерфейсів
Кожен інтерфейс перебуває у своїй зоні, доки її не змінить користувач або програма. Перенести інтерфейс в іншу зону на поточний сеанс можна командою sudo firewall-cmd --zone=home --change-interface=eth0. Відповідь «success» означає, що все вдалося. Такі налаштування скидаються після перезапуску брандмауера.
Під час зміни зони зважайте, що деякі сервіси можуть перестати працювати: наприклад, SSH дозволено в «home», але не в кожній іншій зоні. Перевірити, що інтерфейс прив'язано до нової зони, можна командою firewall-cmd --get-active-zones. Щоб скинути тимчасові налаштування, перезапустіть брандмауер: sudo systemctl restart firewalld.service.
Щоб зона інтерфейсу зберігалася постійно, змініть конфігураційний файл інтерфейсу. Зручно використати редактор nano (sudo yum install nano):
- Відкрийте файл:
sudo nano /etc/sysconfig/network-scripts/ifcfg-eth0, де eth0 — назва інтерфейсу. - Знайдіть параметр «ZONE» і змініть його значення, наприклад на
publicабоhome. - Збережіть зміни клавішами Ctrl+O і Enter, вийдіть з редактора клавішами Ctrl+X.
Щоб нові параметри набули чинності, виконайте sudo systemctl restart network.service і sudo systemctl restart firewalld.service.
Зона за замовчуванням
Зону за замовчуванням можна змінити командою sudo firewall-cmd --set-default-zone=name, де name — назва зони. Після відповіді «success» усі інтерфейси прив'яжуться до цієї зони, якщо в їхніх конфігураційних файлах не задано інше.
Правила для сервісів
Для кожного сервісу в зоні можна задати свої правила. Повний список сервісів, відомих FirewallD: firewall-cmd --get-services. Якщо потрібного сервісу немає, встановіть відповідне програмне забезпечення за його документацією.
Опис кожного сервісу зберігається в окремому XML-файлі в каталозі /usr/lib/firewalld/services — наприклад, для SSH це /usr/lib/firewalld/services/ssh.xml. У ньому є коротка назва, опис і порт сервісу.
Дозволити сервіс у зоні на поточний сеанс:
sudo firewall-cmd --zone=public --add-service=http
Постійно:
sudo firewall-cmd --zone=public --permanent --add-service=http
Список постійних правил зони: sudo firewall-cmd --zone=public --permanent --list-services.
Якщо брандмауер блокує доступ до сервісу
За замовчуванням дозволено найпоширеніші безпечні сервіси, а деякі стандартні чи сторонні застосунки брандмауер блокує. Тоді налаштування доведеться змінити вручну — двома способами.
Відкриття порту
Кожен мережевий сервіс використовує певний порт. Щоб відкрити його, виконайте sudo firewall-cmd --zone=public --add-port=0000/tcp, де 0000 — номер порту, а tcp — протокол. Список відкритих портів: firewall-cmd --list-ports.
Діапазон портів відкривається так: sudo firewall-cmd --zone=public --add-port=0000-9999/udp.
Ці команди діють до перезапуску — так зручно перевірити налаштування. Якщо все працює, додайте ті самі порти в постійні правила: sudo firewall-cmd --zone=public --permanent --add-port=0000/tcp або sudo firewall-cmd --zone=public --permanent --add-port=0000-9999/udp. Список постійно відкритих портів: sudo firewall-cmd --zone=public --permanent --list-ports.
Визначення власного сервісу
Коли застосунків багато, стежити за всіма портами важко, тож правильніше описати сервіс:
- Скопіюйте опис наявного сервісу:
sudo cp /usr/lib/firewalld/services/service.xml /etc/firewalld/services/example.xml, де service.xml — файл сервісу, а example.xml — назва копії. - Відкрийте копію в редакторі:
sudo nano /etc/firewalld/services/example.xml. - Здебільшого у файлі метадані — коротка назва й опис. На роботу впливають лише порт і протокол: перед рядком «</service>» додайте
<port protocol="tcp" port="0000"/>, де tcp — протокол, а 0000 — номер порту. - Збережіть файл (Ctrl+O), закрийте його (Ctrl+X) і перезавантажте правила брандмауера:
sudo firewall-cmd --reload. Новий сервіс з'явиться у спискуfirewall-cmd --get-services.
Власні зони
Окрім стандартних зон, адміністратор може створити власні — наприклад, «publicweb» для вебсервера і «privateDNS» для DNS-сервера:
- Створіть постійні зони:
sudo firewall-cmd --permanent --new-zone=publicwebіsudo firewall-cmd --permanent --new-zone=privateDNS. - Вони стануть доступні після
sudo firewall-cmd --reload. Список постійних зон:sudo firewall-cmd --permanent --get-zones. - Додайте в зону потрібні сервіси, наприклад SSH, HTTP і HTTPS:
sudo firewall-cmd --zone=publicweb --add-service=ssh,sudo firewall-cmd --zone=publicweb --add-service=httpіsudo firewall-cmd --zone=publicweb --add-service=https. Перевірити:firewall-cmd --zone=publicweb --list-all.
Як зробити зону зоною за замовчуванням і призначити їй інтерфейси, описано вище. Не забувайте перезавантажувати правила брандмауера після постійних змін.
FirewallD — гнучкий інструмент для налаштування міжмережевого екрана. Наостанок переконайтеся, що служба запускається разом із системою: sudo systemctl enable firewalld.