
На материнській платі комп'ютера є багато роз'ємів для підключення периферійних і вбудованих пристроїв. Серед них — внутрішні роз'єми USB 2.0 і USB 3.0, до яких підключають порти передньої панелі корпусу. Ці дві версії відрізняються не лише характеристиками, а й виглядом роз'ємів на платі. Розберімо призначення їхніх контактів.
Розпіновка роз'ємів USB 2.0 і USB 3.0 на материнській платі
Призначення контактів внутрішніх роз'ємів зазвичай однакове, але позначення і порядок нумерації на схемах різних виробників можуть відрізнятися. Тому перед підключенням обов'язково звіряйтеся зі схемою в посібнику до своєї материнської плати і з написами на самій платі біля роз'єму. Нижче — типові схеми з кольоровим позначенням контактів.
USB 2.0
Почнімо з поширенішого USB 2.0. Навіть на платах із роз'ємами USB 3.0 і новішими кілька роз'ємів версії 2.0 зазвичай є. Влаштований такий роз'єм нескладно: він має десять позицій під контакти. Подивіться на схему нижче — на ній умовно позначено всі контакти.

Розгляньмо кожен із них по черзі:
| Номер контакту | Як позначається | Функція |
|---|---|---|
| 1 і 2 | червоним кольором, назви 5V, VCC або Power | живлення |
| 3 і 4 | білим кольором, майже скрізь як D- | лінія даних «мінус» |
| 5 і 6 | зеленим кольором, назва D+ | лінія даних «плюс» |
| 7, 8 і 10 | зазвичай чорним кольором, назва GND | земля |
Дев'ятого контакту немає: це місце слугує ключем, щоб роз'єм не можна було під'єднати неправильно.
Під'єднуючи кабель від передньої панелі, орієнтуйтеся на маркування і ключ. Обов'язково дотримуйтеся полярності: помилка з контактами живлення і землі може пошкодити підключений пристрій або плату.
USB 3.0
Роз'єм USB 3.0 новіший, і більш-менш сучасні материнські плати мають кілька таких роз'ємів, до яких теж підключаються порти корпусу. Влаштований він складніше, бо версія 3.0 має кращі характеристики і нові лінії передачі даних.

Вище — типова схема роз'єму 3.0. Розберімо контакти текстом:
- 2 — контакт ідентифікації, на схемах зазвичай сірий, назва ID;
- 1 і 4 — IntA_P2_D+ і IntA_P1_D+: уже знайомі лінії даних «плюс»;
- 3 і 6 — IntA_P2_D- і IntA_P1_D-: лінії даних «мінус», позначені білим;
- 5 і 8 — земля, GND;
- 7 і 10 — лінії передачі TX зі знаком «плюс»: IntA_P2_SSTX+ і IntA_P1_SSTX+;
- 9 і 12 — те саме зі знаком «мінус»: IntA_P2_SSTX- і IntA_P1_SSTX-;
- 11 і 14 — земля;
- 13 і 16 — лінії приймання RX зі знаком «плюс»: IntA_P2_SSRX+ і IntA_P1_SSRX+;
- 15 і 18 — RX зі знаком «мінус»: IntA_P2_SSRX- і IntA_P1_SSRX-;
- 17 і 20 — живлення, позначені червоним, назва Vbus.
Як і в попередньому роз'ємі, одного контакту немає — порожнє місце слугує ключем (на цій схемі це позиція 19). Крім того, тут додано пари TX і RX: через них дані передаються і приймаються на швидкостях USB 3.0, а лінії D+ / D- залишено для сумісності з USB 2.0.
Кабель USB 3.0 від корпусу під'єднуйте лише до відповідного роз'єму на платі, орієнтуючись на ключ, і без зусилля — тонкі контакти цього роз'єму легко погнути. Перехідники між внутрішніми роз'ємами USB 2.0 і 3.0 краще купувати готові, а не збирати самостійно.
Про інші роз'єми і компоненти материнської плати читайте в статті компоненти материнської плати: сокет, чипсет, слоти і роз'єми, а про підключення спікера — у статті як підключити спікер до материнської плати.